Ваш браузер устарел. Рекомендуем обновить его до последней версии.

Кочубеївський сільський голова

 

Дударь

Іван

Іванович


ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ

Калитянська ОТГ

Жовтнева ОТГ

Ляшківська ОТГ

Білозірська ОТГ

Звіт по Заградівському старостинському округу

Опубликовано 23.01.2019

 Промайнув цикл Новорічних та Різдвяних свят, всі ми відпочили по святковому, набралися сил, подякували Богу за ще один прожитий рік, а далі… закочувати рукава і працювати не забуваючи про минуле, цінувати теперішнє заради майбутнього. 2019 рік впевнено набирає своїх обертів. Перед тим, як будувати плани поточного року, мені, як спеціалісту по зв’язках з громадськістю, відповідно до статті  54-1 пункту 3 Закону про місцеве самоврядування, необхідно прозвітувати про свою роботу за звітній період з 01.01.  по 31.12.2018 р перед жителями села. Будь-які починання і задуми на прийдешній рік починаються з побудови та складання плану роботи на поточний рік. Це немовби  годинник, який нагадує, що треба зробити, що час уже підганяє і, поспішати за для досягнення мети.

Минулий рік був переповнений багатьма подіями, багато роботи зроблено в селі. Є і таке, що не вдалося втілити в життя в минулому році і, відповідно, автоматично переноситься в плани на цей рік. За успіхи і невдачі, за приємні відчуття і хвилювання, за розчарування… в минулому році  ми і поговоримо сьогодні. 

Ви, мабуть,  помітили уже в повсякденному житті, що про наше село більше заговорили люди, про нас  пишуть на сторінках районної газети “Високе поле”, про нас згадують і в Інтернеті і в газеті «Життя громади ».

2018 рік для мене, як старости , був дуже важкий. Важкий в тому плані, що багато запланувала, хотілося  багато всього зробити, але не вистачало  часу, рук… грошей. Бракувало розуміння між людьми, депутатами  та сільською радою. Але в усьому потрібно шукати золоту середину, іти на компроміс, прислухатися до людей і… працювати, вчасно зупинитися – зважити всі за і проти, розуміти те, що будинок  не будується за рік і, що в селі не можливо змінити  відразу все, що на все потрібен час. 

Результати роботи  на території села всі на виду. Хочу розпочати з того, що найбільше забрало сил, здоров’я, нервів і… не зламало. Довго вагалася, на які потреби села  витратити свої сили і час. Вирішила  закласти початки з благоустрою центру села, який в майбутньому мав би стати нашою візитівкою.  Підремонтувати пам’ятники, що є в селі, зробити лавочки, пофарбувати їх, щоб учасники та діти війни мали можливість присісти під час проведення заходів біля пам’ятника полеглим воїнам у Великій Вітчизняній війні. Окультурили пам’ятний знак біля будинку культури. Викосили та вигребли сміття в парках біля школи, в центрі села. Вивезли смітники, які зберігалися біля школи, за будинком культури, біля відділення зв’язку у сміттєзвалища, розібрали біля будівлі сільської ради  руїни, попідчищали дерева, прибрали територію кладовищ, навели порядок біля могил невідомим солдатам, зробили ремонт у приміщенні старостинського округу. Проведено перепис населення і зроблено відповідні записи у по господарських книгах.

Найважчий в тому плані, що важко було знайти людей, які б хотіли працювати безкоштовно, замінити тих, хто уже довгий час працював. Всі роботи були організовані мною і виконані разом із жителями села на добровільних засадах, без оплати праці. Найбільш активними були Карнаух Г.Д., Сковородко Л.П., Ткачук М.М., Сковородко Н.О., Хропаль Л.М., Поєва Л.Д., Самохвалова Н.М., Максимчук Н.В., Шевченко Г.М., Яркова В.М., Грабовецька Н.М., Шалиги В.М. і М.І.,Шнель Н.В., Сенік Н.С. та інші. Цей переломний період був найважчий і одночасно приємні відчуття переповнювали емоції спільно досягнутих перемог  на  благо села. За цими результатами стоїть важка праця людей, які не побоялися взятися за цю роботу, за що я всім безмежно вдячна.

А далі йшло все за своєю чергою . Вимальовувався центр села…  Знайшлися люди, які вирішили взяти участь у розробці партисипатативних бюджетів. Працювали над написанням проектів облаштування Парку відпочинку біля дитячого майданчика, та придбанням музичної апаратури в сільський будинок культури. Ці проекти вдалося реалізувати восени. І дякуючи активним жителям села ми два роки поспіль отримували перемогу голосуючи за проекти бюджету участі.  За виділені кошти з громади в сумі 16 тисяч було придбано на перший проект 8 урн і розміщено: дві на зупинках, біля меморіалу загиблим воїнам, біля адмінбудівлі, будинку культури, біля школи, в парку відпочинку, біля дитячого майданчика, та медпункту. Дякуючи співпраці зі зварювальником Коценко Олександром зварено 9 каркасів для лавочок у парк відпочинку. Кислий М.В. на стругальному станку обробив нам брус. Бокайчук Андрій зі своїм тестем Зимбович Леонідом, та племінником Сенік Віктором, художнім керівником Таборовим Андрієм закрутили всі підготовлені деталі установили готові лавочки вже у горіховому парку. Морилку і лак виділила Галина Володимирівна Мартинюк для їх фарбування. А вже колектив жінок з будинку культури та сільської ради пофарбували і покрили лаком. Дуже б хотіла, щоб в майбутньому, появлялося більше людей, які б змогли своїми силами, здібностями та талантами  зробити певний  внесок у розвиток села.

На початку року було проведено засідання круглого столу зі спеціалістами культури, керівництвом, депутатами та активістами села з питання покращення роботи будинку культури, культурно масових заходів на селі.                                                                                                                     Під час бесіди за чашкою кави лунало чимало пропозицій щодо даного питання. Сьогодні на звітних зборах я впевнено можу сказати наша зустріч була не даремною. За звітний рік проведено чималу низку заходів в яких брали участь аматори сцени різних вікових груп. Серед проведених заходів вперше було проведено вечір пам’яті «Це потрібно не мертвим, це потрібно живим». Ніхто і уявити собі не міг, як буде виглядати цей захід, але він пройшов на дуже високому рівні. Ми всі згадували своїх рідних, які відійшли у вічність, плакали, запалювали свічки, поминали їх випеченими пиріжками та  пасками.  Такі заходи навертають людей до рідного краю, до рідної домівки. І лишень колись в когось із дітей защемить серце, поглянувши на рідний поріг, де пройшло дитинство, на заросле подвір’я, необрізаний сад, який і досі родить, з надією, що повернуться діти на подвір’я і наведуть порядок, переглянуть закинуті старі фотографії, і… хтось надумає повернутися в рідне село – село, яке так чекає своїх дітей. Серед таких заходів можна назвати і вахту пам’яті біля меморіалу полеглим воїнам, день людей похилого віку, день захисту дітей, свято золотої осені, оприлюднення бюджету, новорічно-різдвяні свята, народознавчий обряд «Де коза ходить» та інші. Хочеться щиро подякувати всім і кожному, хто турбувався, складав сценарії, приймав активну участь, виділяв кошти на подарунки та призи. Активними спонсорами цих свят можна назвати прізвища Ігоря Урбанського та Валерія Чижа із благодійного фонду Ігоря Колихаєва, Руслана Мазуренко, Оксани Лісовол, Галини Мартинюк, Любові Шаповалової, наших фермерів  Василя Повзора, Станіслава Гордієнко, Володимира Пашиного, Василя Братка, Віктора Гончарова, Галини Карнаух.  В селі, при сільському клубі, запрацював дитячий гурток «Веселка», керівником якого є Надія Сергіївна та вокальний «Перлинка», під керівництвом Андрія Таборова. У багатьох дітей здійснилися мрії, а батьків потішило те, що є змога їхнім дітям десь реалізувати свої маленькі таланти. Виступи наших «малих зірочок» на сільській сцені неодмінно увінчаються успіхами в майбутньому. Їхні старання та навики, здобуті на заняттях гуртків ще потішать глядачів не однієї сцени. А це знову ж таки маленький внесок у те, щоб якомога більше людей дізнавалися про наше село. Працівниками культури, не байдужими молодими жителями нашого села, працівниками комунгоспу  застіклено вікна  в будинку культури, зроблено косметичний ремонт фойє, зали, сцени, кабінетів.  Серед таких людей можна назвати найбільш активних - це Темний Дмитро Дмитрович, Сковородко Олександр, Дрозд Євген, Бокайчук Андрій, Михайлюк Олексій, Бокайчук Оксана, Яркова Валентина, Максимчук Наталя, Шевченко Галина, Сковородко Віталій та Сеніки Надія і  Віктор, Таборов Андрій які не шкодували своїх сил і часу зробили добру справу для жителів нашого села.

На території села працював сезонний дитячий дитсадок, який відвідували 12 дітей. Проводилися різні заняття. Спільно з працівниками культури, бібліотеки, в присутності старости, депутатів проводилися різні виховні заходи до Дня незалежності країни, Дня Конституції України, День Святого Миколая, День прав дитини та інші. Колективом дошкільного закладу, разом з колективом батьків були організовані трудові атаки по збору горіхів та прибиранню пришкільної території. На допомогу приходили з бензо-косами Дмитро Грабовецький та Шугай Сергій, за що їм щира вдячність.

Екзамен на вправність та мужність для учнів 11-х класів Кочубеївської та Високопільської ОТГ провели на території Кочубеївської об'єднаної територіальної громади в с. Заградівка. Військово-польові збори завершили вивчення предмета " Захист Вітчизни" та сприяли виробленню практичних навичок з медично-санітарної, стройової та інших видів підготовки, показали  високі результати з тактичної, стройової, прикладної фізичної підготовки.

На великому стадіоні біля річки проведено  молодіжний фестиваль «Крок до мрій». Для його проведення знову ж організовано масу заходів, щоб привести стадіон до даного дійства. Залучено комунальну службу, скошено трактором бур’яни , вигребено і спалено їх у відповідних місцях. Заготовлено дрова, зроблено туалети, вивезено смітники на сміттєзвалища, проведено підключення до електроносіїв, завезено столи та скамейки, прикрашена сцена, підключена музика та звукопідсилювачі. І знову ж тут працювали небайдужі люди села з вилами, граблями – це наші працівники культури, медичного закладу, сільської ради, Шкуропат Т.М., Шкуропат Г.В., Шевченко М.О., Кисла Т.В., Кислий Андрій, Щербань Н.П.

Болюче питання доріг… І проблема ремонту доріг – це одна із багатьох проблем, яку не можу повністю вирішити я, як староста, тому що не маю ні коштів, ні техніки, ні матеріалів. Ні для кого не є таємницею, що у минулому році природною стихією дуже було зруйновано частину дороги державного значення, що з’єднує нас із сусідніми областями. Ями були в ріст людини. Я не знала з чого почати, не було спокою ні вдень, ні вночі. Але з чогось треба було починати. Розпочала з зустрічей, телефонних розмов з різним контингентом людей. І повірте, це було дуже не легко. Дякуючи тісній співпраці з керівництвом ТОВ «Шестірня» Павлишином Ю.В., та Барановим В.В., керівництвом громади, комунгоспу, з фермерами Пашиним В.Ю., Гончаровим В.Г., Гордієнком С.М. ми організували техніку на погрузку каменю, завезення шлаку, глею, піску, його розгортання по дорозі. Я зробила оголошення про суботник на добування каменю, його погрузку, розгрузку, укладання у ями. Шукала людей, які б зголосилися попрацювати на село, відсуваючи домашню роботу в бік, на деякий час. Просила всіх водіїв легкових машин, мотоциклістів, велосипедистів, трактористів, всіх чоловіків які мають здоров’я і силу  вийти на допомогу. На допомогу прийшла молодь: Михайло Шпірнов, Віталій Сковородко Євген Дрозд, Олександр Сковородко, Олександр Кісільов, Віктор Сенік, Ліферов Дмитро та троє чоловіків із комунгоспу. Робота була тяжкою, спекотний день, а хлопці працювали на повну силу. За два дні дорогу забутували, а потім засипали, вирівняли, зробили відводи води в балки і пішов транспорт не через село.  Я дуже вдячна всім названим вище людям за таку підтримку, за виконану здавалося б на перший погляд зовсім не посильну нам тяжку роботу. Решта роботи,тобто спів фінансування служби автомобільних доріг, успіхом не увінчалося. Але маємо те, що маємо.

Рано вранці перед Проводками ми з Віктором Григоровичем Гончаровим домовилися підправити дорогу що веде на кладовище. Він за свій кошт привіз нам КРАЗ щебня. Чоловіки: Бакуменко Геннадій, Ткачук Іван, Сергій Кісільов, 
Сергій Шнель  розгрузили 16,5 т. щебня і закидали всі ями по дорозі до кладовища.
В поминальну  неділю, коли люди провідували могилки своїх рідних можна було гарно проїхати  і припаркувати авто на час провідин.

За звітний період  я дуже часто зверталася в Високопільський  РЕМ, Херсонобленерго  щодо критичної ситуації із лініями електропередач, дуже часті відключення електроенергії з в зв’язку з ремонтами та аваріями, але попри все ми віднаходили ті точки порозуміння та вміння подати руку на зустріч. Бригада електромонтерів завжди приїздила, навіть серед ночі, намагаючись ліквідувати проблеми на лінії електромереж.

Приємно, що в минулому році жителям села вдалося оформити допомогу малозабезпеченим сім’ям – 3, матерям-одиначкам – 3, соціальних послуг – 3, допомога по догляду за психічнохворими – 1, допомога по інвалідності – 5, при народженні -10, допомога до пенсії тим, хто не має права на пенсію – 1, субсидії на газ – 97, на  тверде паливо - 22, компенсацію за економію газу через відділення зв’язку, що не прийшлося людям похилого віку, інвалідам переступати пороги банків, з метою відкриття банківських рахунків для одержання тих чи інших коштів. Так і повинно бути, такі люди не повинні відчувати байдужість керівників установ до їхнього становища, в кінці кінців нас всіх чекає старість, якою вона буде - одному Богу відомо. 

Хочу зазначити, що протягом звітного періоду я тісно співпрацювала з головами ради ветеранів Кочубеївської ОТГ Сакарою Т.Ю. та Шкуропат Т.М.  Разом з ними ми тримали тісний зв’язок з благодійним фондом Ігоря Колихаєва. Відвідували пенсіонерів, інвалідів, дітей війни, ювілярів.   До свят вручали продуктові набори, ювілярам-яким виповнилося 80 і більше років - цінні подарунки, іншим-вітальні листівки. Дев’ятого травня провели благодійну акцію «Запізніле дитинство заглянуло до дітей війни», спонсором якої стала Любов Шаповалова. З малими дітьми ми відвідали всіх пенсіонерів - дітей війни, вручивши кожному з них квіти і шоколадки. Мені було дуже приємно від того, що було приємно їм.

В тісній співпраці з Сакарою Т.Ю., соцпрацівником Людмилою Поєвою ми потурбувалися і забезпечили інвалідним візком Маркевча А.Л. На сьогоднішній день ми робимо всі процедури з Наталею Леонідівною, щоб цей візок залишити Світлані Федорівні, так як вона взагалі не пересувається самостійно.

В серпні місяці у Кочубеївській сільській Раді ОТГ на сесії депутатів було прийняте дуже хороше рішення про призначення одноразової допомоги пенсіонерам довгожителям громади.  Тім жителям , кому виповнилося 90 років виплачується громадою по дві тисячі гривен, 95 років - п’ять тисяч, 100 років – десять тисяч . Серед заградівців таку допомогу отримали Шалига Є.Г., Лисенко А.Г., Лисенко Д.П. В цьому році на таку допомогу чекають Костюк О.О., Біловус М.П., Мазур Н.М.

Крім такої допомоги на сесії сільської ради було прийняте рішення про надання фінансової допомоги тяжко і онко-хворим жителям громади. На мою думку краще б ніхто не отримував такої допомоги, лишень би всі: і ви , і ми були здорові. Але ж так не буває, життя іде, люди хворіють, я готую відповідні документи, везу їх на перевірку, з метою швидкої допомоги на лікування хворого. І радію тоді, коли наша допомога стала людям у пригоді. Хочеться допомогти тим, кому зараз нелегко,чиє серце сповнене сумом,чиї очі наповнені сльозами, і тим, чиї сили вже закінчуються.   Весь час я прагну в радості і горі бути поруч з людьми. Коли люди радіють-вітаю, коли плачуть, вислуховую, співчуваю, допомагаю, як можу. Де фінансово, де співчуттям, де виступом на похоронах, де викликом лікарів, слідчих, де організацією похорон. В цьому мені допомагають інколи депутати. До речі, разом з депутатами Кириленко Л.Г. та Шпірновою К.А. у першому півріччі 2018 року ми здійснювали огляди та складали акти обстежень умов проживання сімей, які потребують оформлення матеріальної допомого: малозабезпечені, малорухомі, багатодітні та ін..

   Тісно співпрацюю з пенсійним фондом, відділом по призначенню субсидій і допомог, з відділом міліції, дільничним, з спеціалістами всіх відділів Кочубеївської сільської ради: з освітою, медициною, культурою, земельним відділом, економіки та інвестицій, комунальним господарством, центром надання адміністративних послуг, бухгалтерією та з керівництвом громади. Я своєчасно виконую всі доручення і завдання, завдячуючи цьому організовано і своєчасно розгортається по всіх вулицях сніг, завезли на сьогоднішній день жителям нашого села 6 причепів дров. Боремося з не законною вирубкою посадок, постійно веду облік і подаю інформацію по вуличному освітленні. Там, де термін дії електроламп не вийшов, там лампи знімаються і ремонтуються. А там, де термін дії уже вийшов Іван Іванович дає спеціалістам доручення спробувати їх ремонтувати уже за  кошти громади.

У 2018 році пройшла всі навчання старост в Києві, в Херсоні, в громаді отримала відповідні сертифікати і всі свої знання намагаюся втілити в життя. Хоч повірте, люди добрі, мені дуже тяжко. А дехто не розуміє, не бачить моєї роботи, засуджує зі своєї точки зору. В народі кажуть, перш ніж засуджувати когось візьми його взуття і пройди його шлях, спробуй його сльози, відчуй його біль, знайди кожен камінь об який спіткнувся. І тільки після цього говори, що ти знаєш-як правильно жити і робити. Я пройшла шлях Надії Кирилівни, Наталі Максимівни, Наталі Петрівни і скажу вам, це дуже тяжко - відповідати за всіх і за все.

Ось так і в нашому селі, якось багато зроблено, а ось із питанням водо забезпечення жителів села питною водою - питання якесь не посильне. І повірте, це тільки у нас. В усіх селах громади люди працюють роками, їх ніхто не колотить, люди знають свою роботу, піднімають ціну, отримують заробітну плату, мають відповідні документи на водоспецкористування, ліцензію. А у нас одні знаки запитання. В усіх селах за один куб води люди без проблем платять уже по п'ятнадцять гривень і жодних проблем. У нас на сходці села вирішили платити по дванадцять гривень, допоки пройде процедура підняття ціни, мене питають: на якій підставі? Я все роблю для того, щоб люди не залишилися без води і без світла та чомусь лишаюся ще й винною. Тому я прошу вас ефективно вирішити сьогодні це питання, бо будемо всі без води.  Так, скважина не зовсім хороша, так є проблеми з електронікою, насосами, часто відкриваються нові діри у які вибігає вода, але ж ми, разом з депутатами написали колективний лист на сесію, зібрали підписи майже всіх водокористувачів з надією на те, що  нам зможуть у громаді допомогти поставити нову водонапірну вежу. Але не все так просто, коштів не вистачає. Заклали на ремонт, допомагають нам відремонтувати три насоси за рахунок громади. Нам залишається сподіватися на те, що можливо наступного року буде така можливість замінити вежу. За минулий рік ми три рази її ремонтували, заварювали дірки, але ж вона знову в одному місці протікає. Будемо чекати весни і знову латати. Нам постійно надавали допомогу в організації ремонтних робіт і Шестірня, і наше керівництво громади. У нас найбільша біда що немає підприємця який би повністю займався цією справою і бажаючих немає.

В минулому році мною проведено п’ять сходок громадян, на яких вирішувалися невідкладні питання, в тому числі водо забезпечення і робота фельдшерського пункту. Три рази я викликала головного, сімейного лікарів, керівництво громади  і дякуючи нашому дружному переконанню, Івану Івановичу, який підтримав нас, ми маємо фельдшера, і думаю, що на роботу спеціаліста скарг немає. Катерина Олександрівна старається задовольнити всі наші потреби, і якщо коли треба якісь десять хвилин зачекати, зачекайте, бо в цей час вона можливо рятує чиєсь життя. Давайте в роботі інших людей бачити менше негативу, а більше  позитиву, ставити себе на місце тої чи іншої людини бо інколи ми не цінимо те, що маємо, а тоді шкодуємо, коли втрачаємо. В минулому році проходили відкриті зустрічі із жителями села, де порушувалися різні проблеми села, проходило обговорення насушних питань. Мені дуже приємно слухати від людей  схвальні відгуки, щодо розвитку села і не цураюсь критики… Жива повсякденна розмова з жителями – це неабиякий багаж знань, оцінка моєї роботи, як старости, аналіз і виправлення допущених помилок. А помилки є неодмінно, вони так в житті переплітаються разом з успіхами тому, що це є життя і… хто не працює, той не помиляється. Все в житті дається в порівнянні, таке воно життя – повне сюрпризів, несподіванок, випробувань. Хочу сказати, що коли є бажання щось втілити в життя – це неодмінно відбудеться. Головне, щоб за тим бажанням крилося щось добре, щось таке, щоб зачіпало інтереси всього села, всієї громади. Якщо ми не зробимо крок вперед-не зрушимо з місця. Якщо ми не запитаємо - не отримаємо відповідь. Якщо ми не спробуємо - не досягнемо мети. Надумали поставити біля медпункту туалет і поставили.  Дякую Віктору Розумейко, Івану Головчуку які допомогли втілити в життя задум.

В  грудні місяці був оголошений конкурс на кращий новорічно прикрашений двір та установу. Від нашого села активну участь прийняли жителі вулиці Українська Подружжя Набоків Сергій та Катерина, Сковородків В’ячеслава та Людмили, Накладнюків Володимира та Катерини, які стали лауреатами конкурсу і принесли людям приємні новорічні  нічні видовища, красу і насолоду. Сьогодні, користуючись нагодою хочемо вручити нашим лауреатам грамоти і подарунки-світлячки, щоб нагадували про участь у конкурсі. 

А тепер про те, що не вдалося зробити в минулому році. Проблем в  Заградівці дуже багато, і всі вони є подібними до проблем інших населених пунктів. Це і безробіття сільського населення, мізерні пенсії, недостатнє фінансування, дороге лікування,  погані дороги  тощо. В мої плани входило ще частковий ремонт дороги по вулиці Українська. Не вдалося тому, що рік був дуже насичений і просто не вистачило часу . Планувалося встановлення дорожнього знаку при в’їзді в село, що рух ваговикам заборонено, але також в силу тих чи інших обставин, цей задум перенесений в плани цього року. Планували пофарбувати біля річки зупинку, але в зв’язку з різкою зміною погодних умов не встигли, хоч маємо всі необхідні для цього матеріали, застіклити у адмінбудівлі вікна на другому поверсі. А ще одне з найболючіших питань вода і водо забезпечення жителів села питною водою, проведення світла у сільську раду, встановлення комп’ютерної апаратури та Інтернету , за для того,щоб своєчасно надавати адміністративні послуги мешканцям нашого села. Боротьба зі стихійними сміттєзвалищами, наведення порядку біля відведених місць для вивезення смітників. В планах на поточний рік ремонт доріг, авто маршрут по громаді, будівництво нової зупинки в центрі села.

Говорити можна ще багато, але основне вище мною сказано. Щоб більше і краще зробити для жителів села хорошого, корисного, потрібного необхідна підтримка громадян, більша активність, бажання жити краще, ніж сьогодні.

І наостанок хочу пригадати народне прислів’я, про те що: -“Один в полі не воїн”. Досягнуті успіхи в селі ми досягли спільно разом із вами – хтось менше, хтось більше, кому як виходило. Багато членів родин стали учасниками змін в селі, як роботою так і допомогою в приготуванні їжі під час масових заходів, допомогою продуктами , фінансами, навіть просто словами підтримки. У житті завжди будуть проблеми. І вибір за нами: або ми будемо нити, або їх вирішувати.

                                                                                                Звіт спеціаліста по зв’язках з громадськістю Заградівського старостинського округу Кочубеївської сільської ради ОТГ Високопільського району, Херсонської області Сковородко Діни Василівни за звітний період з 01.01.2018 по 31.12.2018 р.

Звіт по Заградівському старостинському округу